З історичних досліджень довідуємося, що у містечку Гвіздець отці-бернардини заклали школу ще 1784 року. Для цього було збудовано окремий шкільний будинок. Деякі архівні матеріали за 1858 рік зазначають, що народна школа у Гвіздці була заснована ще 1801 року.
У 1864 році у Гвіздець функціонувала тривіальна школа з польською та українською мовою навчання. В школі навчалося всього 56 учнів, хоча дітей шкільного віку налічувалось 1213.
Гвіздецькі містяни виступали за власну українську школу . Їхні прагнення увінчалися успіхом 29 серпня 1908р. , бо цього дня була складена умова між отцем-деканом Костянтином Цісиком з Винограда від імені українського Педагогічного Товариства і Осипом Яворським з Кулачківців, випускником цісарсько-королівської учительської семінарії.
У цьому документі йшлося про те, що з 1908-1909 навчального року засновується приватна школа імені Маркіяна Шашкевича з руською(українською) мовою викладання. За свою вчительську працю Осип Яворський мав отримувати щомісячну заробітну плату у розмірі 50 корон, а також житло, яке складалося з однієї була однокласною, і навчання велося за ланами та інструкціями, складеними ще 1893 року.
18 січня 1919 року Повітовий шкільний комісаріат погоджується перевести однокласну приватну школу ім. М. Шашкевича у Гвіздці на 4-класну школу того самого імені, а утримання її перейде на державний рахунок.
У жовтні 1939 року у Гвіздці було відкрито неповну середню школу, яка через рік стала середньою. Крім української школи, у містечку продовжує функціонувати польська і єврейська школи.
З початком війни навчання в школі тимчасово припинилось. Згодом школа відновила свою роботу. Німецька адміністрація призначила управителем Гвіздецької 7-класної школи п. Верхратського. Учні вчилися за програмами, складеними німецькими спеціалістами. Шкільні свідоцтва видавались дітям двома мовами: німецькою та українською.
27 березня 1944року Гвіздець було звільнено радянськими військами. Почали відновлюватися більшовицькі органи влади, серед яких був районний районний відділ освіти , завідувачем було призначено Д.П.Паламарчука, а директором школи став Гіжейовський С.Т.Після його переходу інспектором у відділ освіти директором призначили О.М. Банах .
Перед школою великі труднощі: школи потребували капітального ремонту, не вистачало підручників, шкільного приладдя і, що найголовніше, - вчителів. Тому влітку 1944 року до Гвіздецького району почали прибувати вчителі, яких направляли зі східних областей України.
За статистичним звітом Гвіздецької середньої школи про наслідки навчально-виховної роботи в 1946-1947 навчальному році дізнаємося, що в 1-10 класах навчалося 270 учнів. Мова викладання – українська.
У 70-80-ті роки ХХ століття в школі навчалось щороку від 900-950 учнів , в основному налічувалось по 3-4 класи в кожній паралелі. Наповненість в класах була дуже великою: по 32-39 учнів. Діти навчались з 15 сіл: Малого Гвіздця, Старого Гвіздця, Остапківців, Чехови, Берем`янів, Кулачківців, Хом’яківки, Рогині, Хвалибоги, Острівця, Винограду, Сороків, Слобідки, Вербівців, Вишнівки. Більшість з них проживала у пришкільному інтернаті, який був розміщений біля Гвіздецької церкви Різдва Пресвятої Богородиці .
У 1984 році було урочисто відкрито нове приміщення Гвіздецької середньої школи. Нова школа була побудована за типовим проектом і розрахована для навчання 1176 учнів, хоча такої кількості дітей не було в жодному навчальному році.
Найдовше керівниками школи працювали : Василик Мирослав Дмитрович; Підвербецька Ольга Миколаївна; Олійник Мирослав Федорович;
та Терлецький Іван Васильович, який пізніше очолював відділ освіти Коломийської райдержадміністрації.
Під керівництвом І.В.Терлецького та заступника директора з навчально-виховної роботи М.М.Бальція школа завоювала передові позиції в районі й області з багатьох питань навчально-виховної роботи, особливо туризму. Продовжує добрі традиції з 2003 року і директор Любов Дмитрівна Рибчинська.
З 1992 року на базі школи діє недільна школа, де учні 5-9 класів відвідують заняття з релігії, які проводить отець В. Гаврилюк. На кошти учителів школи, учнів, їх батьків було відкрито світлицю духовності і освячено її 19 грудня 2002 року.
У 1992 році дирекція школи та педагогічний колектив знайшли цікаву і дієву форму виховної роботи з учнями. З ініціативи Фреюк М.І., Бальція М.М., Терлецького І.В. було створено учнівську громадську організацію
« Рід»(«Ровесники і друзі»).
У 2004 році одержано шкільний автобус КАВЗ АТ 0386 АВ для підвозу учнів до школи з навколишніх сіл.
Гвіздецька ЗОШ І-ІІІ ступенів у 2005-2006 н.р. стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу «100 кращих шкіл України».
У 2008-2009 н.р. Гвіздецька ЗОШ І-ІІІ ступенів здобули І місце у обласному конкурсі на кращу організацію правової освіти та правовиховної роботи серед учнівської молоді.
У 2009-2010 н.р. команда юних пожежних «Оберіг»,під керівництвом заступника директора з виховної роботи Н.Я. Григорчук, стала лауреатом ХVI Всеукраїнського фестивалю дружин юних пожежних .
Гордістю школи є історико-краєзнавчий музей «Літопис Гвіздеччини», який був паспортизований у 2007 році. Засновником шкільного музею є вчитель школи Бальцій Михайло Миколайович.
Школярі Гвіздецької ЗОШ І-ІІІ ступенів – переможці ІІ, ІІІ і ІУ етапів Всеукраїнських олімпіад з базових предметів, обласних конкурсів: учнівських проектів „Я – громадянин України”, Міжнародного конкурсу з української мови ім.П.Яцика „Об’єднаймось, брати мої”.
Туристи-краєзнавці – багаторазові переможці обласних змагань, молодіжно-патріотичної програми „Чорний ліс”, учасники Всеукраїнських туристичних змагань.
Гвіздецька школа дала путівку в життя 4374 випускникам. З них 127 нагороджені золотими медалями, 34 – срібними.
Школа пишається своїми випускниками, які стали відомими людьми:
- Демчук Дмитро Олексійович – учений, академік міжнародної Академії наук,екології і безпеки життєдіяльності, доктор екологічних наук, кандидат технічних наук.
- Холевчук Василь Миколайович- професор, завідувач кафедри історії народів Східної Європи Прикарпатського університету.
- Ковтуник Іван Миколайович – доцент, професор, завідувач кафедри селекції насінництва і генетики сільськогосподарських культур Подільського державного аграрно-технічного університету.
- Гом’юк Дмитро Іванович - кандидат історичних наук Дніпропетровського педагогічного університету.
- Сиротюк Іван Дмитрович – директор ВАТ «Коломийське заводоуправління будматеріалів».
- Німчук Богдан Михайлович – завідувач неврологічного відділення Чернігівської лікарні №1,удостоєний почесного звання «Заслужений лікар України».
- Шпарик Юрій Степанович – кандидат сільськогосподарських наук,науковець Карпатського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства.
- Буджак Василь Васильович – заступник декана біологічного факультету ЧДУ.
- Дмитрук Віталій Ярославович – полковник СБ України.