День рідної мови.
До рідного слова торкаюсь душею
Саме ці слова стали темою виступу учнів 5-Б
класу,приуроченого Міжнародному дню рідної мови.
Світ постав зі слова,і Ук
раїна постала зі слова.
Рідне слово із пісні народу виспівалось,із душ синів і дочок України вияснилось,як молитва і сповідь у святу годину.Ці хвилюючі слова лунали на фоні мелодії юних скрипалів:Остафійчук Софії,Держицької Вероніки, Бабак Віолетти.Мелодія переплелася з поезіями про рідну мову.Кожен учень переконливо доводив,що те,чим ми розмовляємо,і те,за допомогою чого оформлюємо свої думки, є справжнім дивом,великим і прекрасним.
Слово- найтонше доторкання до серця.Воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою,що повертає віру в добро, і гострим ножем,що боляче ранить душу.П'ятикласники озвучили прислів'я про рідне слово,нагадали про чарівні і лагідні слова,бо завжди "навчала мати слово шанувати і не оскверняти,бо воно святе".
Мова- серце нації.Вона об'єднує усіх нас у єдиний український народ.Сьогодні ,як ніколи,ми маємо єднатися у спільній молитві за мир і спокій в Україні.І краща мова єднання- це українська рідна мова.
Красу рідного слова,барвистість української пісні донести до слухачів учням 5 - Б класу допомогли їхні наставники:учитель української мови та літератури Вівчарик Наталія Романівна та учитель музичного мистецтва Мукан Наталія Василівна.